• Зеніч Валентина Петрівна
•  
• вчитель початкових класів Перещепинської ЗОШ І-ІІІ ст.№1

• Народилася 13 липня 1961 року, заміжня, маю сина. 

  В Перещепинській школі №1 працюю з 2008року.

  У своїй роботі широко застосовую інтерактивні методи навчання.

  В даний час захоплююся проектною діяльністю

  на уроках і проведенням медіауроків.

  Люблю вчитися і взнавати нове.

•  
• 
•  Кожна людина схожа на веселку – така ж різнокольорова, тільки сяє різними кольорами – кожен має свою палітру. І я теж. Я - жінка, я- мати, я - дружина, я - вчитель. І я дуже люблю вишивати.  А ще світ народжує у мене різні думки, відчуття, мрії...
•  
• Я – жінка
• Та  не  черниця  я...  пробачить  бог
• Я  -  ча-рів-ниця,  мавка,  я  -  криниця,
• Я  -  жінка,  я  -  життя...  
• Я  буду  карою,  прощенням,  каяттям.
• Я  буду  раною,  й  цілющою  травою
• Я  буду  поцілунком  й  батогом
• Простоволосою  я  буду  й  не-зем-ною
• Вінчанням  чи  розпустою...
• Вином  вливатимусь  у  спраглі  губи
• Чи  ж  бо  жагою  спалювать  вуста
• Я  буду  вірність  і  зрадлива  згуба
• Мяка,  як  подих  і  тверда,  як  сталь...
• Далекий  шлях,  чи  до  воріт  стежинка
• В  літах,  без  літ,  чи  свіжа,  як  роса
• Початок  і  межа...  Я  -  рай,  я  -  жінка...
• Висока  нота,  думка,  небеса...
• Я - дружина. 
• Тридцять два роки браку - дорога до розуміння себе як частини іншої людини. Гірська дорога: то зльоти з відчуттям єдності і щастя, то спади, коли здавалося, що це кінець дороги. Все було непросто.
•  
• Я - мати. 
• У мене є син. Найважливіша людина в моєму житті. Займається улюбленою роботою, має дружину, любить веселі компанії. Вадим -  це інше покоління. Він дивиться  на життя іншими очима.
•  
• Я – вчитель. 
•  «Розумієш, я вчитель...»
• Вчитель - слово високе, бо його призначення, як сказано поетом, в тому, «щоб істин світлих закласти зачатки в душі молоді.». Сучасний  вчитель повинен не лише давати знання, головне - уміти звернутися до душі і серця маленької людини. Адже дати цікавий урок - всього лише мінімум. Навіть блискуче знати свій предмет - ще не означає бути вчителем. Сьогодні саме життя вимагає від вчителя нових знань, нового стилю мислення, адже нове покоління житиме в світі ще швидших змін - економічних, соціальних, інформаційних. А це вимагає від людини принципово іншого мислення, відвертості, критичності, мобільності. Але місія вчителя - піклуватися не тільки про передачу знань, а і про внутрішній розвиток дитяти.
•  
•  
•  

Дитина, яка терпить менше образ, виростає людиною, яка більше усвідомлює свою гідність.

М. Чернишевський

Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими.
О.Уальд

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.
Василь Олександрович Сухомлинський

Будьте самі і людиною і немовлям, щоб вчити дитину. Вашими словами ви не обдурите дитини; не слова ваші буде вона слухати, а ваш погляд, ваш дух, який володіє вами.
Володимир Федорович Одоєвський

Велика людина - це той, хто не втратив свого дитячого серця.
Мен-цзи

Ви говорите: діти мене втомлюють. Ви праві. Ми втомлюємося, від того що треба підніматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити.
Януш Корчак

Всі діти світу плачуть на одній мові.
Л. Леонов

Завдяки дітям хочеться жити.